Артем з Інною жили в столиці, а старенька мати дружини жила далеко в маленькому селі. Подружжя не хотіло жити з старенькою, вони вважали за краще їздити допомагати до неї в село. Та коли й це набридло, зять знайшов вдале рішення. Інна, в передчутті майбутньої свободи від матері, прийшла до неї в піднесеному настрої і повідомила, що тепер у матері буде новий будинок, де живуть такі ж старенькі, що їй там буде весело, буде з ким потеревенити. Жінка заплакала, але не перечила. А вранці щасливі зять з донькою посадили її в машину

Артем з Інною жили звичайним життям. В них є син Тимофій, якому виповнилось шість років. Живуть вони в трикімнатній квартирі, батьки працюють, хлопчик ходить в садочок, але наступного року піде до школи. Мати Інни живе окремо, вона вже не молода і дітям доводиться багато часу витрачати на догляд за Марією Іванівною. Для молодих людей, з кожним роком це стало не аби яким тягарем. Довго вони думали як знайти вихід з цієї ситуації і, зваживши всі за і проти, Артем з Інною вирішили, що краще за все відправити стареньку в будинок для людей похилого віку, щоб звільнити себе від турбот.

Інна, в передчутті майбутньої свободи від матері, прийшла до неї в піднесеному настрої і повідомила, що тепер у матері буде новий будинок, де живуть такі ж старенькі, що їй там буде весело, буде з ким потеревенити, та й завжди під наглядом досвідчених фахівців. Марія Іванівна ледь стримала сльози від такої новини, але не стала опиратися. Вона прекрасно розуміла, що це не курорт і не пансіонат на кілька тижнів. Бабуся розуміла, що це назавжди.

Зять з дочкою, збираючи речі матері у валізу, все розповідали, як вони довго обирали цей будинок для літніх, як складно було домовитися за місце в ньому, бо це ж самий найкращий будинок. А старенька мати лише сиділа в очікуванні, не розуміючи, заради чого вона жила, щоб ось так на старості стати нікому непотрібною.

До будинку поїхали всією сім’єю. Коли вони приїхали, Артем переніс речі в кімнату, яка тепер для Марії Іванівни буде її житлом назавжди. Інна з шестирічним Тимофієм йшли позаду. Вони попрощались і вийшли з кімнати зітхнувши з полегшенням. Але тут хлопчик запитав у батьків адресу цього будинку. Батьки здивувались і з цікавістю запитали навіщо йому адреса будинку для літніх. Відповідь Тимофія, просто вразила батьків: “Ну як навіщо, щоб коли ви будете старенькими, я знав куди мені вас відвезти”.

Після цих слів у Інни сльози покотилися з очей, вона раптом згадала, скільки мама приділяла їй уваги, коли вона була дитиною, скільки безсонних ночей вона провела біля Інни, коли та хворіла.

Інні стало дуже соромно і вона миттю повернулася і забрала матір до себе в квартиру, з тих пір вони живуть усі разом і більше нікому з них, ніколи в житті не прийде в голову така дурна ідея.

Джерело:ukrainians.today

Артем з Інною жили в столиці, а старенька мати дружини жила далеко в маленькому селі. Подружжя не хотіло жити з старенькою, вони вважали за краще їздити допомагати до неї в село. Та коли й це набридло, зять знайшов вдале рішення. Інна, в передчутті майбутньої свободи від матері, прийшла до неї в піднесеному настрої і повідомила, що тепер у матері буде новий будинок, де живуть такі ж старенькі, що їй там буде весело, буде з ким потеревенити. Жінка заплакала, але не перечила. А вранці щасливі зять з донькою посадили її в машину