Багато років в нашій сім’ї працював лише я, дружина весь час сиділа вдома. Та згодом Ірині набридло все і вона вийшла на роботу. Ірина все менше часу проводила вдома, сказала, що має працювати навіть в неділю. Згодом подала на розлучення. Вона сказала, що хоче лише нашу квартиру, а син має жити зі мною

Життєві історії

Багато років в нашій сім’ї працював лише я, дружина весь час сиділа вдома. Та згодом Ірині набридло все і вона вийшла на роботу. Ірина все менше часу проводила вдома, сказала, що має працювати навіть в неділю. Згодом подала на розлучення. Вона сказала, що хоче лише нашу квартиру, а син має жити зі мною

Ми з дружиною Іриною прожили разом у шлюбі цілих 9 років. За весь цей час вона жодного дня не працювала. Я маю свій бізнес, не великий, але цілком вистачає на безбідне життя для всієї сім’ї. Тому необхідності в роботі у моєї дружини ніколи не було. Але так склалося, що наше кохання недовго тривало. Підставою не руйнувати сім’ю був тільки син. Я просто не хотів, щоб він ріс в неповній сім’ї, адже хотів, щоб він підріс, і потім все міг би зрозуміти. Я дуже сильно люблю свого сина і бажаю йому тільки найкращого.

Уже кілька років ми з дружиною живемо як абсолютно чужі люди. Вона близько року тому влаштувалася працювати, тому що їй було нудно сидіти вдома. Дружина потребувала самореалізації, говорила, що не може більше постійно сидіти вдома. Як не дивно її кар’єра стрімко почала розвиватися, вона переходила з однієї посади на іншу. Додому з роботи жінка не поспішала і була рада піти на роботу з дому навіть у неділю. Мене не дуже обтяжувало, адже по дому я легко справлявся сам.

Раніше нас влаштовував наш побут, що ми просто живемо як сусіди на одній території. Але недавно дружина вирішила, що так далі тривати не може. Я не знаю, може у неї хтось з’явився. Насправді мені було вже байдуже, яка причина. Я відразу ж дав згоду на розлучення. Але є один момент. Коли ми одружилися, у мене була своя квартира. У шлюбі ми її продали і купили іншу – більшої площі, але все це було лише за мої гроші. І тепер моя дружина бажає забрати це житло. Вона знає, як сильно я люблю нашого сина. Тим більше я відразу заявив, що після розлучення хлопчик залишиться жити зі мною, я зможу забезпечити йому гідне та хороше життя, у нього буде гарне майбутнє. На квартиру дружина не витратила жодної копійки власних грошей і я можу довести це в суді.

Але вона знайшла іншу можливість вплинути на мене: за законом дитина повинна залишитися з матір’ю. Ось тоді то моя дружина заявила: якщо хочеш, щоб дитина залишилася з тобою, віддай мені квартиру. Виходить, син їй не потрібен, а квартира потрібна! Яка ж вона мати? Я взагалі дивуюся, як я міг прожити стільки років з цією жінкою. Справа не в тому, що мені шкода квартири, просто я заробляв на неї власною працею, в той час, коли вона ходила по салонах або лежала на дивані. І намагався я купити велику квартиру, щоб потім забезпечити житлом нашого сина. Ось така мати.

Не хочу віддавати квартиру і синочка їй залишити не можу. Думаю тепер, як правильно вчинити. Я не маю наміру залишати свого хлопчика з людиною, з якій його доля байдужа, а потрібні тільки гроші або квартира.

Як взагалі нормальна мати може поміняти дитину на квадратні метри? Її зовсім не хвилює доля рідного сина, де він буде жити, якщо ми віддамо їй квартиру.

Я не розумію, як міг одружитися з такою жінкою, як прожив з нею стільки років і лише зараз зрозумів, що помилявся. Але дуже хочу все виправити, хочу, щоб мій син був щасливим.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

Багато років в нашій сім’ї працював лише я, дружина весь час сиділа вдома. Та згодом Ірині набридло все і вона вийшла на роботу. Ірина все менше часу проводила вдома, сказала, що має працювати навіть в неділю. Згодом подала на розлучення. Вона сказала, що хоче лише нашу квартиру, а син має жити зі мною