Батьки уявляли майбутнє так, що їх дві доньки виростуть, вийдуть заміж і роз’їдуться, кожна в квартиру до чоловіка. Ну якщо у когось не складеться – повернуться до мами з татом. Але ж так не буває, щоб не склалося у двох? Першою заміж вийшла старша донька: розлучилася та повернулася до батьків з двома дітьми.

– Мої мама з татом, сестра з двома своїми дітьми, бабуся і я, всі, значить, семеро нас! – рахує 23-річна Марічка. – І всією юрмою ми живемо в невеличкій двокімнатній квартирі. Мене подруги запитують – як ви там всі поміщаєтеся Всім цікаво. В гості я, зрозуміло, не запрошую нікого – у нас і присісти ніде ще одній людині, якщо чесно, які вже там гості та частування.

Квартиру, в якій зараз живе їх велика сім’я, колись давно отримували від держави батьки Марічки.

І на той час, після того, як батьки довго жили в комунальній квартирі, вона виглядала палацом – величезна кухня, вісім метрів, дві окремі, великі кімнати, добротний передпокій. Більшість маминих подруг жили набагато скромніше, і навіть їх хвалені троячки значно програвали квартирі батьків Марічки – і по метражу, і за плануванням, так й взагалі по всіх параметрах.

А сама Марічка вже народилася вже в цьому “палаці”, який зараз таким не назве вже ніхто.

Ще років десять тому батьки Марічки були змушені забрати до себе з села бабусю, татову маму, і вже тоді стало затісно в одній квартирі усім: батьки в одній кімнаті, Марина з сестрою в інший, до них же підселили бабусю. Втім, тоді великої проблеми в цьому не було: бабуся на пів року, з травня по жовтень, їхала до своєї сестри в село, а сестра Марічки збиралася виходити заміж – з великого, просто-таки неземного кохання.

Батьки взагалі собі так і представляли майбутнє – дівчатка виростуть, вийдуть заміж і роз’їдуться, кожна в квартиру до чоловіка. Ну якщо у когось не складеться – повернуться до мами з татом. Але ж так не буває, щоб не склалося у двох?

Свого часу сестрі справили гарне весілля, і вона відправилася в нове щасливе життя, і в квартирі стало навіть просторо: батьки, які цілий день на роботі, так Марічка з бабусею, яка була у ті часи ще цілком на ногах, більш того, постійно поралася по господарству: прибирала та готувала різні смачні страви.

Але раділи, на жаль, недовго. Заміжнє життя у сестри не склалося, і пару років тому вона повернулася додому – та не одна, а з двома своїми дітьми – хлопцями-погодками.

І ось відтоді не живуть вони, а недобре проживають разом.

У бабусі почалися проблеми зі здоров’ям, вона лежить, майже вже, можна сказати, не встає зовсім. Діти носяться, бігають по квартирі і кричать постійно, сестра ображається, коли їм намагаються робити зауваження. Постійно спалахують якісь дрібні суперечки, все заставлено речами, ні у кого немає свого кута. Мама пішла з роботи, сидить з онуками і доглядає за бабусею. Працюють троє – Марічка з сестрою і батько, але грошей постійно не вистачає. Марічка ще й в інституті вчиться, нормально заробляти буде не скоро. Піти б звідте на орендоване житло вона не може, адже навіть на це у неї поки не вистачає грошей.

Та й оренда – не вихід. Роками віддавати дві третини зарплати за чужу маленьку клітку – прикро. Отримати ж своє житло – ні у кого з родини ніяких перспектив. Крім Марічки.

Всі сплять і бачать, щоб Марічка вийшла заміж і з’їхала з квартири. Тоді жити усім родичам буде значно легше.

Поки у Марічки не було на горизонті залицяльників, про це якось не думали, але останнім часом до нею став залицятися Степан. У хлопця весь джентльменський набір – машина, робота з хорошою зарплатою, а головне – своя двокімнатна квартира. І хлопець начебто непоганий, якщо не зважати на якісь невеликі недоліки. Хоча є моменти, які Марічку насторожують вже зараз. В характері, у звичках, у розмовах – раз у раз зустрічаються якісь негативні риси, які можуть бути дзвіночками майбутніх проблем.

Ну не впевнена Марічка, що Степан – та людина, з яким вона хоче прожити своє життя і якому із задоволенням народить дитину. Хоча – ніяких конкретних претензій до Степана у неї немає, все на рівні відчуттів.

А рідні вже ось прям зараз готові зібрати Марічці валізу, щоб вона пішла від них.

Мовляв, ну чого сидіти, людина хороша, давай, не впусти свого щастя. Поки кличе, поки чекає – дій. Головне, зареєструватися і народити швидше. У нього квартира є – чого тобі ще треба? Тобто, де жити. Найкращий варіант. Вибудовуй своє життя з розумом. В основі будь-якої справи повинен бути розрахунок. А щирого кохання можна і не дочекатися.

Або дочекатися і помилитися, як старша сестра. Кохання, говорять, швидко проходить, особливо коли жити ніде і їсти нічого. А коли є основа, виходить і сім’я непогана.

Марічка останнім часом багато думає, їй самій вже надоїло так жити, але боїться повторити долю сестри, бо тоді буде ще гірше.

Батьки уявляли майбутнє так, що їх дві доньки виростуть, вийдуть заміж і роз’їдуться, кожна в квартиру до чоловіка. Ну якщо у когось не складеться – повернуться до мами з татом. Але ж так не буває, щоб не склалося у двох? Першою заміж вийшла старша донька: розлучилася та повернулася до батьків з двома дітьми.