Через необачність, шрам не тільки у дочкu, а й у мене на серці.

В моєму житті нарешті все почалось налагоджуватись

Я отримала хорошу роботу і для нашої сім’ї це був позитивний бонус.

Я почала матеріально допомагати чоловікові утримувати сім’ю.

Але сталось те, чого я зовсім не очікувала.

Щоб не втрати нову роботу, яка не лише приносила мені прибуток, а ще дуже подобалась мені, я почала весь час пропадати на роботі.

Коли я ішла на роботу діти ще спали,поверталась — вже спали.

І так по кругу.

Чоловіка почало це злити, він завжди повторював, що дітям потрібна мама, але я завжди мала на це відповідь і аргументи, адже я це робила для їхнього кращого майбутнього.

Через місяць у нас повинен був бути корпоратив і більше того всі повинні були прийти, я боявшись втратити свою посаду повинна була туди обов’язково піти. Коли я зібралася туди, йти моя молодша дочка просто в мене вчепилася мертвою хваткою і не відпускала.

Мені стало шкода її, мене весь час мучили думки, що справді мої діти не отримують уваги від мене і я вирішила взяти її з собою.

Я не їхала туди веселитись, я була за кермом і знала, що пити нічого не буду, тим більше зі мною моя донька, за якою потрібен постійний нагляд.

Я тільки те й робила, що дивилася за своєю маленькою вона постійно кудись тікала я не відходила на неї і на крок.

І ось вимкнули світло і всі почали танцювати, а моя дочка залізла на драбину і зачіпшись за прикраси, які прикрашали зал вона розсікла собі щоку. У мене був шок я все кинула і втекла.

Після того випадуку стосунки з чоловіком стали ще гірші, бо він вважає,що я залишила дитину саму і веселилась собі, хоча насправді це було не так.

З роботи прийшло звільнитись.

І ось уже пройшов рік, а я досі не можу пробачити собі цього.

Шрам тепер не тільки на щоці дочки, але й у мене в серці, серце так і розривається на частини.

Я весь час, що роблю — це виню себе, за свою необачність.

Фото ілюстративне.

Через необачність, шрам не тільки у дочкu, а й у мене на серці.