Чоловік сказав, що набридло йому цей тягар нести, що ми грошей занадто багато витрачаємо, що він втомився, не справляється, що втомився від криків дитини

Оля вийшла на роботу після декретної відпустки, стараючись ще більше працювати. Вона завжди багато працювала, допомагала колегам, беззаперечно залишалася понаднормово. Вона завжди була привітна з усіма, і частіше її можна було зустріти в доброму настрої.

Після двох років відсутності на робочому місці, Оля, ніби не змінилася. Була також добра, весела. Навіть принесла тортик.

Пузатенький чайник закипів, забряжчали чашки, зашелестіли пакетики. Гарячий чай, знаєте, особливо на роботі, має властивість розслабляти і робити людину добрішою. І під цю саму душевну бесіду, за кухликом чаю, зі смачним тортиком, Оля розповіла колективу про те, що від неї пішов чоловік. Пауза шоку …

— А що сталося, Олю?

— Сказав набридло йому цю кабалу тягти, що ми грошей занадто багато витрачаємо, що він втомився, не справляється, що втомився від криків дитини, від безладу, від мене товстої і убогої.

— Оля, яку кабалу, він що на роботу влаштувався, коли ти в декрет пішла, я пригадую, раніше у нього проблеми з роботою були? — запитала Поліна, колега і не дуже близька приятелька Олі.

— Ні, до півтора поки мені платили, він удома сидів, не було гідної роботи. А потім, коли допомога нанівець зійшла, я почала підробляти в інтернеті, копійки, але все-таки, шкода дитину було в садок до двох років віддавати, він тоді і пішов.

-Ти на аліменти подала? — Не вгамовувалася рудоволоса Поліна.

— Та які там аліменти, він же безробітний — зітхнувши відповіла Оля.

— А де живе зараз? — Не вгамовувалася колега.

— Так … не знаю де, я давно його не бачила — сухо відповіла жінка.

Більше ніхто не зважився на розпитування, зрозумівши, що більше Оля обговорювати не має наміру. Навіть нахабна Поліна, зрозуміла, що варто було б вже заспокоїтися.

Пройшов місяць, другий, третій, дожили до відпустки. Оля варилася у свої проблемах і турботах, їх у неї було не мало. Робота, дитина, побут. З виходом на роботу з’явилися гроші, нехай не багато, добре, що квартирка не орендується, від батьків у спадок дісталася.

Почало вистачати на продукти, одяг, косметику. Дитині почала речі красивіші купувати. Схудла, поміняла зачіску, покращала загалом. Влітку з дитиною з’їздила на море, вперше в житті, радості не було меж!

У наше століття соцмереж не дивно, що чоловік, за життям Олі спостерігав, та й вирішив, що це не справедливо стосовно нього, офіційно він ще член цієї родини, а ось на море його чомусь не покликали.

Саша, колишній однокласник Олі, хороший хлопець, працьовитий, не одружений, не щастило з дівчатами, дізнався від спільних друзів, що Оля зараз одна. Вона завжди йому подобалася, але він так і не наважився за час навчання жодного разу розповісти їй про свої почуття.

Так ось, зараз він змужнів, мав солідну роботу і вирішив, що у нього зараз набагато більше шансів, ніж тоді у невпевненого підлітка. Він написав Олі в соцмережі, домовилися зустрітися.

Оля з обережністю погодилася, але вже боячись, що знову може обпектися вирішила не квапити події, краще придивитися до нього, не форсувати події.

Зустрічалися вже кілька разів, і тут виплив чоловік.

Дзвінок у двері, Оля подивилася у вічко, побачила колишнього чоловіка з квітами з сусідньої клумби.

— Навіщо прийшов? — запитала через двері Оля.

— Оля, відкрий, будь ласка, поговорити треба.

Оля відкрила.

Далі слідує діалог, про точне його становище мені не відомо, але після того, як Оля розповіла, що у неї є інший, Толя, не довго думаючи, видав їй:

— Та кому ти потрібна мати — одиначка? Потягають і кинуть, так все місто поживе тобою, наївною дурепою. Кому дитина твоя потрібна, крім рідного батька? А я є, живий, здоровий. Не приймеш — дочці розповім, що ти сім’ю розвалила, а могли б жити по-людськи.

Він пішов, а Оля залишилася наодинці з його словами, що звучать як дзвін, в голові. Подумала, написала Саші, попросила його більше їй не дзвонити і не писати, повідомила, що все між ними скінчено.

Оля вирішила зберегти сім’ю, прийняла чоловіка, годує, поїть, одягає, і чекає, коли він влаштується на роботу.

Як ви думаєте, Оля прийняла правильне рішення?

Чоловік сказав, що набридло йому цей тягар нести, що ми грошей занадто багато витрачаємо, що він втомився, не справляється, що втомився від криків дитини