Коли я вперше побачив Катю, одразу зрозумів – це моя людина, яку я шукав усе життя. Через пів року освідчився їй, тільки от не очікував такого розчарування

Ми відразу знайшли спільну мову, нам завжди є про що поговорити, абсолютно на будь-які теми без жодних проблем. Ми відчуваємо себе комфортно одне з одним. На жаль, через мою роботу і постійні відрядження, у нас не було можливості часто бачиться, але це не заважало розвитку наших стосунків.

Весь вільний час я проводив з нею, насолоджувався кожною хвилиною, проведеною разом. Для мене вона прекрасна у всьому, її обожнював. Я ніколи не відчував таких сильних почуттів. Настільки сильних, що іноді ловив себе на думці, що це не нормально.

Через півроку такого ось життя, на роботі все вирівнялося, я отримав іншу посаду і майже перестав бути в роз’їздах. Катя переїхала до мене, я вирішив зробити їй пропозицію, чого тягнути, якщо у нас настільки все добре. Ну і приблизно через місяць я зробив це, тільки от не очікував такого розчарування.

Спочатку вона просто говорила, що зараз не найкращий час для весілля. Я не розумів чому, звідки така реакція. Але після серйозної розмови, зізналася, що офіційно заміжня. Я думав це жарт. Як взагалі таке могло статися, в голові не вкладається до сих пір. Сказала, що завжди хотіла переїхати до столиці і розвиватися тут, чоловіка все влаштовувало на колишньому місці, він нікуди не хотів. Вони посварилися, вона поїхала одна. Офіційно у неї є чоловік, але по факту вони не разом.

Я не зміг впоратися з емоціями, ми розійшлися. Хотів би вірити їй, але де гарантії, що це дійсно все так. Може це просто чергова історія? Один раз вона вже приховала правду …. Минуло три тижні, ми не спілкуємося, але я ніяк не можу перестати думати про неї. Може я погарячкував і варто її повернути? Не можу розібратися в собі.

Коли я вперше побачив Катю, одразу зрозумів – це моя людина, яку я шукав усе життя. Через пів року освідчився їй, тільки от не очікував такого розчарування