Минулого літа ми планували відпочити за кордоном, але, з дзвінком свекрухи, наші плани змінилися. Вона живе біля моря і запросила нас до себе. Яке ж було моє здивування, коли в кінці вона зажадала, щоб ми їй заплатили за кімнату. І це при тому, що замість відпочинку, я була у неї і кухаркою, і прибиральницею

Життєві історії

Моя свекруха живе біля моря. Вона досить нав’язлива жінка, яка любить всіх повчати, як треба жити. То ж те, що вона живе далеко від нас, мені лише на руку.

На днях вона зателефонувала моєму чоловікові і запросила нас на море, обіцяла віддати нам свою найкращу кімнату. Чоловік тільки сунувся до мене з пропозицією з’їздити до його мами, як я відразу згадала минулий наш приїзд до неї і відмовилася. За матеріалами.

Минулого літа ми планували відпочити за кордоном, але, з дзвінком свекрухи, плани змінилися.

– У мене добре, море поруч. Сад фруктовий. Та й по внучці скучила. А найголовніше – безкоштовно! Приїжджайте, я вас чекаю! – м’яко стелила свекруха.

Я не горіла бажанням до неї їхати, але дочка дуже зраділа можливості побачитися з бабусею. Остаточно мене умовив чоловік:

– Зекономимо, ремонт у вітальні оновимо.

Нехай буде, поїхали! Адже ми не будемо у неї сидіти цілими днями, ми на відпочинок їдемо. Бачитися будемо лише вранці та ввечері. Ми купили квитки і прибули в гості до свекрухи. У неї великий двоповерховий будинок з купою кімнат, в яких жили відпочиваючі.

Ми потрапили якраз на «оксамитовий сезон». Гостей у свекрухи було багато, вона не встигала їх усіх годувати і обслуговувати, так що мій приїзд її дуже втішив. Нам виділили комірчину на трьох. Чоловік з дочкою цілими днями купалися, а я допомагала мамі чоловіка: з ранку до вечора я тільки й робила, що готувала і прала. Якщо спочатку я зраділа можливості хоч якось віддячити мамі чоловіка за гостинність, то через кілька днів подібного «відпочинку», я зрозуміла: мені сіли на шию.

Свекруха проводила час з сином та онукою, з ранку складаючи для мене список обов’язків. Ніби це вона приїхала на відпочинок, а не я. На четвертий день нашого перебування у неї вдома, я прокинулася раніше за всіх і пішла гуляти і купатися. Телефон я розсудливо забула в нашому «люксі». Прийшовши додому після обіду, на мене напали і чоловік, і його мати:

– Ти де ходиш? Мама на тебе розраховувала, справ – непочатий край, а ти кудись пішла! – почав обурюватися чоловік.

– Совісті ти не маєш! Я виділила вам кращу кімнату, і ось вона подяка! Бігом картоплю чистити! – підтакувала йому свекруха.

– Милий, можна тебе на кілька слів? – покликала я чоловіка. – Ти очманів, чи що? Ти купався? Скільки разів? Ми відпочивати приїхали, чи твоїй матері потрібна безкоштовна робоча сила? Я втомилася! Я не для того цілий рік працювала, щоб ще на відпочинку працювати. Я згодна допомагати. Допомагати – це надавати невелику допомогу. Але сидіти тут в чотирьох стінах і горбатитися з ранку до вечора, поки ви з нею відпочиваєте, я не збираюся. Я ясно висловилася?

Чоловік поговорив з мамою. Тепер мене милостиво відпускали після обіду на кілька годин відпочити. Відпустка пройшла дуже погано – я зареклася туди ще їздити, як покоївка, прачка і кухарка.

Коли відпустка підійшла до кінця, чоловік з донькою засмаглі і задоволені прощалися з бабусею. Ми зібрали речі, я закинула нашу постільну білизну в прання, прибрались в кімнатці. Ми стали прощатися зі свекрухою, і тут вона заявила, що вона все порахувала – з сина і внучки вона грошей брати не буде, а я їй маю заплатити за проживання, оскільки я для неї чужа людина.

У мене відвисла щелепа. Мало того, що я толком не відпочила, горблячись з ранку до вечора, я за це ще й заплатити повинна? Обурення накрило мене з головою:

– Добре, тоді давайте порахуємо: мої послуги покоївки, кухарки, прачки.

Тепер уже щелепа відвисла у свекрухи, бо за моїми підрахунками вона мені мала ще доплатити.

Свекруха зробила вигляд, що їй зле, чоловік почав звинувачувати мене в дріб’язковості і віддав задоволеній матері гроші. Я психанула, взяла доньку і пішла.

Я подзвонила на роботу, попросила кілька днів за свій рахунок і купила нам з донькою квитки на літак через чотири дні. Чоловік поїхав додому поїздом, так і не зрозумівши, на що я образилася.

Ми з дочкою добре відпочили в затишному пансіонаті з нормальним обслуговуванням. Варто було мені повернутися додому, як чоловік почав мене звинувачувати в тому, що через мене у нас не вийшло заощадити. Тоді я сіла і розклала йому все по поличках: я приїхала відпочивати, в результаті працювала з ранку до вечора, а потім з мене за мою ж роботу ще й гроші взяли.

І тільки тоді до чоловіка дійшло, що вони з матір’ю були не праві. І в цьому році у неї вистачає нахабства знову кликати нас до себе «на відпочинок»? Думаю, що туди я ще не скоро поїду.

Фото ілюстративне – videohive.