Після весілля ми з чоловіком вирішили жити у його батьків. Степан сам сказав, що це і його дім і місця там усім вистачить. Свекрів я бачила дуже рідко, адже весь час працювала. А коли у нас з’явилася донечка, все повністю змінилося. Коли мої батьки приходили до нас в гості, свекри демонстративно йшли в свою кімнату, навіть не вітаючись. А потім і зовсім заборонили, щоб я їх кликала у гості. Але я ніколи не думала, що Степан прийме таке рішення

Життєві історії

Після весілля ми з чоловіком вирішили жити у його батьків. Степан сам сказав, що це і його дім і місця там усім вистачить. Свекрів я бачила дуже рідко, адже весь час працювала. А коли у нас з’явилася донечка, все повністю змінилося. Коли мої батьки приходили до нас в гості, свекри демонстративно йшли в свою кімнату, навіть не вітаючись. А потім і зовсім заборонили, щоб я їх кликала у гості. Але я ніколи не думала, що Степан прийме таке рішення

Інколи життя здається щасливим та спокійним, але чомусь люди самі його собі вміють псувати. На наше життя також впливають дуже часто рідні люди. Вони, самі того не розуміючи, роблять нам його нелегким.

Після весілля ми з моїм чоловіком, Степаном, вирішили жити у його батьків. Тобто, він сказав, що так буде краще, так як це його будинок, він звик до нього, він все життя у ньому жив. Орендовані квартири не визнає, каже чому він повинен блукати по чужих хатах і платити гроші чужим людям, викидаючи їх на вітер, якщо у нього є свій власний дах. Спочатку мене все влаштовувало, я розуміла, що лише таким чином ми зможемо заощадити трохи грошей, а згодом придбати і своє житло. Свекра зі свекрухою я бачила рідко, адже багато свого часу проводила на роботі. Але після появи дочки у нашій родині все кардинально змінилося.

У мене останнім часом досить часто буває таке враження, що це не моя дочка, а свекрухи. Як тільки дитина починає вередувати, вона бере її і починає заколисувати на руках. Я кажу, що так робити не потрібно, я сама впораюся, але вона мене не чує. Свекруха стверджує, що у мене неправильний підхід виховання. Каже я не лагідна, так як росла в нелюбові, внучку вона хоче виховувати по-іншому, вона охоче оточити її турботою. Пояснювати, що це моя дитина і право виховання залишається за мною просто марно. На цьому ґрунті почалися непорозуміння. Чоловік постійно на все мовчить. Від цього мені стає дуже прикро.

По-друге, в будинку свекрухи у мене навіть немає особистого простору. До зали я з малюком не можу піти погратися, так весь час дивиться телевізор свекор, на кухні мені теж місця немає – в цій кімнаті майже постійно знаходиться свекруха. Пробувала про це поговорити з чоловіком. Він сказав, що я просто перестала цінувати добро, його мама зараз дуже нам допомагає у такий непростий для нас час, а я просто вже не ціную цього і не бачу її старань. До всього іншого з недавнього часу, чомусь, мої свекри заборонили приходити в гості моїм батькам. Бачите його мамі важко спілкуватися з моєю.

На початку, коли приходили мої батьки, вони просто йшли в іншу кімнату і демонстративно з ними не спілкувалися. Потім до цієї традиції приєднався і мій чоловік. На сьогоднішній день тільки я з донькою ходжу до своїх батьків, а запрошувати їх до себе в гості не маю права.

Я пробувала говорити з чоловіком про все це, що відбувається в нашому домі, пояснювати йому, що мені хочеться бути господинею в своєму будинку. Нехай це буде навіть орендоване житло, але я буду мати свободу дій. Де хочу там і буду гратися з дитиною, буду наводити свої порядки і вибирати кого хочу бачити в гостях, а кого ні. Вмовляю чоловіка перейти жити, хоча б на якийсь невеличкий час, до моїх батьків. У мене є частина квартири, в якій живе моя бабуся, вона двокімнатна, кажу давай поживемо деякий час там. Але мій чоловік уперто відмовляється від моєї пропозиції, він вважає, що в нього є вже дім. Це мене засмучує, я вже не знаю що робити.

Виходить, що якщо я хочу жити добре і бути господинею у своєму домі, то мені потрібно розлучитися.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

Після весілля ми з чоловіком вирішили жити у його батьків. Степан сам сказав, що це і його дім і місця там усім вистачить. Свекрів я бачила дуже рідко, адже весь час працювала. А коли у нас з’явилася донечка, все повністю змінилося. Коли мої батьки приходили до нас в гості, свекри демонстративно йшли в свою кімнату, навіть не вітаючись. А потім і зовсім заборонили, щоб я їх кликала у гості. Але я ніколи не думала, що Степан прийме таке рішення