Поживши місяць у своїх батьків, я попала в лікарню, все через нерви, і це в 23 роки. Але і це ще не найгірше. Випадково в лікарні я зустрілася зі священиком, якого бачила вперше. Він помолився наді мною і сказав такі слова, які мені в голові не поміщаються до сьогодні

Священик помолився наді мною і сказав такі слова, які мені в голові не поміщаються до сьогодні

Я вийшла заміж три роки тому.

Чоловік працює разом з мамою, вона приватний підприємець, тому ми почали жити з нею (тата вже кілька років, як немає). Спершу все було ніби добре. Я прибирала в хаті, готувала їсти. Вони працюють в торгівлі (на базарі).

Коли завагітніла їздила з ними на базар, хіба ж то важко? Різко наші стосунки з свекрухою змінилися коли я народили синочка.

В пологовий вона до мене жодного разу не приїхала, ім’я яке ми з чоловіком вибрали, не сподобалася, хресною в дитина повинна бути чоловікова сестра, бо мама так хоче.

Я плакала, просила чоловіка піти жити окремо, але нічого з того не вийшло. Так ми жили рік. Я все була погана, лінива і все тому подібне.

Одного разу Святославчик захворів, свекруха була вдома але це її мало хвилювало. Я викликала лікаря, коли лікар пішов вона нічого не спитавши про дитину накинулась на мене, що я лінива і нічого не хочу робити, навіть сина недогледіла.

– Ти хоч одним чимось можеш нормально займатися. Толку з тебе мало. Я надіялась, що помічниця в дім прийде, а тут таке ось… За рідною дитиною пригледіти не можеш.

Спочатку я мовчала але потім не стерпіла, вділа хвору дитину і пішла жити до своїх батьків.Чоловік правда пішов зі мною. Поживши місяць в батьків я попала в лікарню, все через нерви, і це в 23 роки. В лікарні мене обстежили і поставили невтішний діагноз…

Вже 4 місяці я лікуюсь. Зараз ми живемо самі, але нічого не змінилося. Вона продовжує мене обзивати і наговорювати моєму чоловікові, своєму синові, про мене неймовірні речі. А ще додалось те, що Мирон женився на хворій жінці. Але ж до життя з нею я була абсолютно здоровою людиною.

До дитини приходить раз в місяць. Лежавши в лікарні ми звернулися за допомогою до священника, який помолившись наді мною сказав, що мені “нашкодила” жінка з якою я жила в одному домі. Свекруха полюбляє такі речі. Сваримося ми з чоловіком лише через його маму.

Порадьте, що робити. Як спілкуватися з цією людиною. На душі так важко.

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

Поживши місяць у своїх батьків, я попала в лікарню, все через нерви, і це в 23 роки. Але і це ще не найгірше. Випадково в лікарні я зустрілася зі священиком, якого бачила вперше. Він помолився наді мною і сказав такі слова, які мені в голові не поміщаються до сьогодні