Прокинувшись на наступний день, я раптом усвідомив, що сталося вчора. Я не знав, як дивитися в очі дружині. Я почав замислюватися над тим, щоб розповісти їй правду. Адже ми завжди були чесні один з одним. Я не знаю, як мені бути в даній ситуації – розповісти все чи промовчати. Що важливіше – чесність чи спокій в родині

Прокинувшись на наступний день, я раптом усвідомив, що сталося вчора. Я не знав, як дивитися в очі дружині. Я почав замислюватися над тим, щоб розповісти їй правду. Адже ми завжди були чесні один з одним. Я не знаю, як мені бути в даній ситуації – розповісти все чи промовчати. Що важливіше – чесність чи спокій в родині

Я з тих людей, які цінують вірність і щирість у стосунках. Свою дружину я люблю і ціную її турботу. У нас міцна, дружна сім’я, ми вже разом майже десять років. У нас росте двоє дітей, в родині панує взаєморозуміння.

Кілька місяців тому я потрапив в одну пікантну ситуацію і тепер не знаю, як бути. Справа в тому, що я випадково зрадив дружині на корпоративі і тепер мене мучить совість. Розповім все по прядку.

Я працюю менеджером на одній фірмі. Під час зимових свят у нас був корпоратив. На ньому були присутні всі співробітники. У розпал вечірки до мене підійшла одна зі співробітниць і попросила допомогти їй. Не знаю, як так вийшло, але вперше в житті я зрадив дружині. По закінченню вечірки кожен з нас поїхав додому.

Прокинувшись на наступний день, я раптом усвідомив, що сталося вчора. Мені стало страшенно соромно. Я не знав, як дивитися в очі дружині. Коли я прийшов на роботу, мені здавалося, що всі колеги в курсі того, що сталося. Та дівчина, моя колега, вела себе як завжди. Коли я вирішив обговорити з нею все, що сталося, вона сказала, що все забула. І взагалі, все що сталося, не варте нашої уваги, таке інколи трапляється між дорослими людьми. Колега підсумувала, що ні про що не шкодує, але і ніяких планів з цього приводу не будує.

За кілька днів я трохи заспокоївся. Все обдумав, і вся ця ситуація не здається мені такою поганою. Кілька місяців я намагався все забути, робив вигляд, що нічого не сталося. Але совість не дає мені спокійно жити. Я практично не сплю ночами. Щоб загладити свою провину, я кілька разів подарував дружині квіти. Дивно, але це спрацювало проти мене – дружина щось запідозрила.

Я почав замислюватися над тим, щоб розповісти все своїй дружині. Адже ми завжди були чесні один з одним. Тим більше все це в минулому. Між нами ніколи нічого не було до цього, і не буде в майбутньому. Та й інших жінок у мене ніколи не спостерігалося. Я не давав створював причин для ревнощів і сумнівів.

Але з іншого боку, я не знаю, як це вплине на наші з дружиною відносини. Я боюся того, що почувши правду, вона не зможе мене вибачити, і ми розлучимося? Або просто перестане мені довіряти і буде постійно перевіряти, контролювати і сумніватися в мені? Я дуже боюся, що моя випадкова зрада зруйнує нашу сім’ю.

Я щиро шкодую про те, що сталося. Я хочу зізнатися дружині у всьому, але при цьому не хочу її втрачати. Я досі люблю її, люблю наших дітей. Я розповів все своєму найкращому другові, він порадив мені мовчати. Сказав, що жодна жінка цього не зрозуміє, щоб я навіть і не сподівався.

Тепер я не знаю, як мені бути в даній ситуації? Розповісти все і зняти камінь з душі або промовчати і залишити все як є? Що важливіше – чесність чи спокій в родині…

Прокинувшись на наступний день, я раптом усвідомив, що сталося вчора. Я не знав, як дивитися в очі дружині. Я почав замислюватися над тим, щоб розповісти їй правду. Адже ми завжди були чесні один з одним. Я не знаю, як мені бути в даній ситуації – розповісти все чи промовчати. Що важливіше – чесність чи спокій в родині