Ти хотіла дитину, а я згадував день прощання з Галею і Марійкою. Я не зміг би пережити ще одну втрату, якби і з тобою щось трапилося. Коли ти розповіла, що у нас буде немовля, я злякався. Я поїхав назад, до себе до дому і щодня ходив до місця вічного спочинку моїх дівчаток. Поки одного разу Галя не прийшла до мене уві сні

Ігор з Катею одружилися кілька років тому. Познайомилися на вечірці у спільних друзів. Ігор був приїжджим і тому Катя його раніше не зустрічала. Якось само собою вийшло, що чоловік зголосився її проводити. Була світла літня ніч, цокотіли коники, а вони йшли і розмовляли ні про що. Потім вони випадково зустрілися в магазині і знову розговорилися, немов давні друзі. Обмінялися телефонами, а ввечері Ігор зателефонував і запросив Катю на побачення.

Щоразу він вигадував щось особливе, щоб розважити дівчину. То вони ходили в зоопарк, то каталися на чортовому колесі. А одного разу взагалі стрибнули з парашутом. Ох, і кричала ж тоді Катя. Потім все якось плавно перебігло в підготовку до весілля. І саме весілля. І зажили вони, так би мовити, довго і щасливо. Якби не одне але.

Ігор категорично відмовлявся мати дітей. Одного разу Катя натякнула йому на те, що всі їхні ровесники катають коляски давно, а у них дітей і в планах немає. На що чоловік гаркнув: “І не буде!” Жінка від несподіванки розплакалася. Коли вона спробувала з’ясувати у чоловіка, чому він проти, то той просто сказав: “Не хочу, просто не хочу”.

Катя відчувала себе нереалізованою і розуміла, що при такому розкладі матір’ю їй не бути. А дуже хотілося. Одного разу вона зважилася на відверту розмову з матір’ю. Розповіла їй про свою проблему. На що мати порадила їй все підлаштувати таємно. А потім вже чоловік нікуди не дінеться, прийме. І Катя зважилася на обман. Заради майбутнього їх сім’ї, як вона вважала.

Через три місяці, щоб уже напевно, вона розповіла чоловікові, що у них скоро буде малюк. Емоції на його обличчі не можна було описати. І вони аж ніяк не були щасливими. Він зблід, потім почервонів, стукнув кулаком по столу і вийшов з квартири, гримнувши дверима. Додому ночувати Ігор не прийшов. Скільки не дзвонила йому Катя, телефон постійно був вимкнений. Жінка вдосталь наплакавшись вирішила для себе – навіть якщо і чоловік пішов назавжди, вона залишить дитину.

З того часу минуло три місяці. Від нього все так само не було ні слуху ні духу. Живіт ріс, а з ним росла туга Катерини за чоловіком. Ночами вона довго не могла заснути, все згадувала їх життя до розмови про дитину. Але ні про що не шкодувала, адже зсередини її маленькими ніжками штовхало нове життя.

Ігор повернувся так само раптово, як і зник. Він пройшов до кімнати, сів на край ліжка біля ніг дружини. “Катю, послухай мене, – почав говорити чоловік, – ти, напевно, думаєш, що я останній негідник. Швидше за все, ти права. На моїй батьківщині, у мене була дівчина. Галя. Ми кохали одне одного. А коли вона сказала, що у нас невдовзі буде дитина, я був на сьомому небі від щастя. Але щастя було недовгим –  Галя і наша новонароджена дочка відійшли у засвіти у той день, який для нас мав стати найщасливішим.

Я був на межі відчаю. Довго приходив до тями, потім взяв себе в руки і поїхав сюди. А коли я зустрів тебе, біль став стихати. Ти хотіла дитину, а я згадував день прощання з Галею і Марійкою. Я не зміг би пережити ще одну втрату, якби і з тобою щось трапилося. Коли ти розповіла, що у нас буде немовля, я злякався. Я поїхав назад, до себе до дому і щодня ходив до місця вічного спочинку моїх дівчаток. Поки одного разу Галя не прийшла до мене уві сні і не сказала, що у тебе все буде добре. Точніше у вас.”

Ігор з ніжністю погладив Катин живіт.

Все минуло успішно, в термін на світ з’явився міцний хлопчина, якого назвали Ванькой. Батько і мати його безмежно люблять. А за Галю з Машенькою завжди свічки в церкві ставлять. Не забувають.

Ти хотіла дитину, а я згадував день прощання з Галею і Марійкою. Я не зміг би пережити ще одну втрату, якби і з тобою щось трапилося. Коли ти розповіла, що у нас буде немовля, я злякався. Я поїхав назад, до себе до дому і щодня ходив до місця вічного спочинку моїх дівчаток. Поки одного разу Галя не прийшла до мене уві сні