У справі Скрипки виявили прокурорські фальсифікації

4

В п’ятницю 15 березня представники військової прокуратури не з’явилися в Шевченківський суд представляти державне звинувачення у справі Сергія Скрипки, якого підозрюють у тероризмі. Чиновники військової прокуратури послалися на зайнятість. 33 прокурори, зазначені у справі, свій процессуальний обов’язок проігнорували. Журналісти, представники громадських організацій ветеранів АТО, народні депутати України висловили обурення перебігом подій, які вказують на упереджений і замовний характер справи проти Сергія Скрипки, пише видання nashaversia.

Сюжет 5 каналу:

Представники Спілки професійних журналістів дослідили матеріали справи, результати моніторингу відкритих джерел і оприлюднили висновки:

“Протягом 8 місяців в інофрмпросторі однобоко і упереждено поширюється інформація стосовно Сергія Скрипки. Починаючи від “сенсаційного” захопленя підприємця і до останніх подій, коли за Сергія вступилися депутати і громадськість. Тексти, які підтримують дії прокуратури, руйнують репутацію Скрипки, зводять наклепи на родину та друзів Скрипок – розміщуються виключно на комерційних сайтах. В пресі відсутня будь-яка позиція державних органів з приводу цієї резонансної справи. Анатолій Матіос, Головний військових прокурор, жодного разу не висловився з приводу арешту і утримання в СІЗО, відмові в праві на апеляційних захист Сергія Скрипки, попри неодноразові депутатські, редакційні і адвокатські звернення”.

І це при тому, що у справі Скрипки по-суті немає ні жертв, ні постраждалих. Усі “жертви” – ісценізовані, загримовані і начеб-то врятовані силовиками. Слідство формує докази вини Скрипки по статті “тероризм”. В мережі з’явився фільм, знятий очевидно за завданням ГВП і напевне під режисурою Матіоса, щоб переконати суспільство в небезпечності дій багатодітного батька.

“Покажіть, що він з дититнства тероризував усе село”, – наказали кіношникам в прокуратурі. І кіношники, кинулися знімати не дешеве (виїздні локації, з’йомки з повітря, актори, транспорт) – відео. На чиї гроші працює цей прокурорський голівуд – краще не починати.

“Спілберги в погонах” сіли в калюжу вже з першим “свідком”. Вчителька математики, яка завзято оповідає про “молоді роки Франкенштейна” виявилася звичайною крадійкою. Зіна Матвєєвна Савченко отримала кілька років умовно ще у 1999 році за крадіжки цукру з комори господарства. Подвір’я лящинської математички розташоване просто напроти складу. Можливо така геолокація спонукала переселенку з Росії спільно з власним чоловіком поцупити близько 2 тон солодких запасів. А можливо спадковість. Математичку прихватив на гарячому Федір Скрипка. І пробачив. Тому жіночка не сиділа. А вона Скрипкам, як видно з “фільму” – не забула нічого.

Деталь. Усі ключові персонажі фільму (Рудик, Мартиненко, Карасовська, Галигін) раніше притягувалися до відповідальності за кримінальні злочини.

Кіно знімали прокурорські. Це видно і з побудови сцен. “Свідки” сидять біля батареї (дякувати, що не в кайданках) спиною до камери, в капюшонах і бубонять “так, це був терорризм. Скрипка усіх налякав. Тероризм. Нам було дуже страшно”. Майже в кожному монолозі “свідків” слово “терор”. Терроризм важко довести в суді. Але зовсім не складно художньо-технічними засобами на екрані.

Саме за такою “формулою” слідчі пишуть протокол. Редактують почуте. Записують тільки те, що підтверджує виновність. Коротоко і категорично.

Про ідеалізацію “жертв” у “хвільмі” також говорити не будемо. Залишимо це на совісті кінематографістів. Зрозуміло, що голова села, яка цькувала Скрипок, і фактично знищила краще господарство в області, в стрічці на замовлення “ Матіос пікчерс” виступає духом одвічої стихії, пра-матір’ю Черкаської землі.

Гопник-домосєд, який бив і знущався над пенсіонером, за що згодом отримав строк, у стрічці став “волонтером АТО”. А ментівський провокатор, метою якого було записати аудио “загрозливих” монологів Скрипки – у медійному просторі став “сознатєльним кіллєром”. Саме його зненацька сполохане сумління (після отримання 15 тис доларів) і врятувало (за задумом режисерів з Різніцької) село Лящівку від повсталого з пекла Скрипки.

Коли люди дивляться відеозапис затримання Скрипки і “сознательного кіллєра” виникає питання: о, так він насправді когось таки хотів закопати?

Щоб відповісти на це питання запитайте себе – чи зміг би я жити як раніше після вбивства матері? Мирно жити з людьми, які знищили справу життя ваших батьків, а потім підняли руку на вашу родину?

Якщо поміркувати у цьому напрямку стане очевидним, якщо і судити Скрипку, то тільки з повним розслідуванням злочинів, які точилися в Лящівці протягом багатьох років. А це – розбійний напад на ферму СТОВ “Лящівка”, нищення майна на сотні тисяч гривень, загарбання земель і майнових прав господарства Скрипок, зрештою, справжній терористичний акт зі справжніми жертвами і справжнім вибухом гранат. Хто знає, якби учасники перелічених кримінальних злочинів отримали вчасно покарання за скоєне, чи був би привід у Сергія Скрипки відчувати те, що він відчуває сьогодні?

Чому прокуратура так зацікавлена в ув’язненні і не залишає жодного шансу Сергію вийти з тюрми? Ми з радянських часів привчені вірити у непогрішимість держави в суді, мовляв, ГВП трохи перегинають палку, але ж в інтересах людей. Класифікація “терроризм” дозволяє утримувати в СІЗО скільки треба. Мовляв випусти Скрипку з-під замка тут він одразу ж і втіче за кордон. А там іщі-свічі. Проте, як відомо “благіє намєрєнія” (особливо прокуратури) ведуть одразу в пекло. І воно для українців ось у чому. За теперишнім порядком речей кожна подана до нацполіції заява про злочин автоматично перетворюється на кримінальне провадження. За такої процесуальної логіки, правовим і виправданим буде утримання під замком усіх, хто підозрюється. Тобто кожного з нас. Позаяк кордони з Європою і Росією відкриті. Позаяк кожен, хто має паспорт громадянина України може залишити зону відповідальності в будь який час в будь-якому напрямку. Для цього не обов’язково бути навіть заможним.

Отже на наших очах відкатується одразу декілька колій для подальших зловживань, тиску влади на суспільство. Перший – як вже зазначено: закривайте усіх, а там прокуратура і Господь покарають винних. Друга, з найважчими наслідками. Якщо стаття про “терроризм” застосується до Скрипки, потім вона вже зможе застосовуватися до будь-кого. Для цього “підозрюваним у терроризмі” зовсім не обов’язково буде когось вбивати чи щось підривати. Кілька слів на камеру, покази “свідків”, публікації в стилі “Матіосфільм” та “МатіосІнфо”, прес грошей під резинкою і Лук’янівське СІЗО перенаселиться. А там і до массових розстрілів рукою подати (не випускати ж террористів пачками на волю). Історія розвивається з повторами але на більш високому еволюційному рівні. І тут питання, хто вдосконалиться раніше: громадянске суспільство чи апарат насильства силової верхівки?

Давньоримський комедіограф Теренцій зазначив: “Що дозволено Юпітеру, не дозволено бику”. Фразу відносять до іллюстрації “Викрадення Європи Юпітером”, що прийняв образ бика. І тут напрошуються аналогії.

Позаяк мати успішний агробізнес і жити в Козині – це нормально. А бути військовим прокурором і винаймати “лувр” в Конча-Заспі під час війни – аморально. Мати спадок у кілька мільйонів і їздити на “Мазератті” – для підприємців престижно. Декларувати Шевроле Лачетті 2005 року і ховати статки за шлюбом з мільйонершою високопосадовцю – кумедно. Витрачатися на кваліфіваний юридичнай захист і прес-конференції, викривати недбалість суду і обвинувачення – Скрипкам необхідно. Фінансувати випуск фільмів, домовлятися з суддями і публікувати за гроші завідома “однобоку” продукцію прокуратурі – недопустимо і кримінально наказуємо. І тут варто нічого не плутати.

Ми мусимо приставати до фан-клубу Скрипки (як охрестили захисників Скрипок провладні автори). Слід захищати свої права, позаяк державні органи не відповідають визначенню “державні”в повній мірі. Прокуратура не повинна утворювати гурт любителів Матіоса.

Ми – суспільство. Вони – орган, який створили діяти “ у межах і спосіб передбачений законодавством”.

Наш обов’язок захищати заможні родини. Бо на таких родинах грунтується весь цивілізований світ. Європа – макромодель родини Скрипок, вона складається з успішних, заможних сімей. Вони не мають права бути засобом “розкуркулення” (під виглядом обшуку чи державного обвинувачення) бо це ознака розпаду державних інституцій, симптом гниття. Не плутайте.


Источник

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!