Все почалося з того моменту, коли в будинку ще не дали опалення, а в квартирі було холодно. Син запитав – чи немає у мене теплої нічної сорочки для його дружини, вона, мовляв, мерзне. Я терпіти не можу давати свої речі, тим більше такі, але пошкодувала дівчинку, дала одну свою теплу сорочку і сказала синові, щоб завтра ж купив своїй дружині нову. Він не купив, і моя сорочка залишилася у невістки. Мені цієї речі зовсім не шкода, але все ж це був перший дзвіночок до того, що чекало мене попереду

Життєві історії

Все почалося з того моменту, коли в будинку ще не дали опалення, а в квартирі було холодно. Син запитав – чи немає у мене теплої нічної сорочки для його дружини, вона, мовляв, мерзне. Я терпіти не можу давати свої речі, тим більше такі, але пошкодувала дівчинку, дала одну свою теплу сорочку і сказала синові, щоб завтра ж купив своїй дружині нову. Він не купив, і моя сорочка залишилася у невістки. Мені цієї речі зовсім не шкода, але все ж це був перший дзвіночок до того, що чекало мене попереду

Я завжди хотіла мати дочку, але мала єдиного сина. То ж все життя тішила себе думкою, що син колись приведе мені невісткою, яка і стане для мене донькою. Уявляючи себе в ролі майбутньої свекрухи, я теоретично думала, що стану для невістки доброю мамою або навіть подружкою. Це навіть тоді, коли у сина ще й дівчини не було!

Тепер мій син одружився, привів додому дружину і я не знаю, що мені робити, відчуваю, що довго так не витримаю.

Спочатку, як тільки син привів мою майбутню невістку до нас додому, я якось відразу старалася їй сподобатися, хотіла, щоб ми подружилися. Оленка, моя невістка, з не дуже благополучної сім’ї, в родині було троє дітей, на яких батьки практично не звертали уваги – діти росли самі по собі.

Моя невістка – молодша в сім’ї, ледве закінчила школу і відразу пішла працювати, щоб себе прогодувати. То ж, практично, нічого доброго в житті вона ще не бачила.

Спочатку мені дівчинку було шкода: худенька, нескладна, розгублена. Син у мене добрий, мабуть тому і закохався в Оленку. Весілля як такого не було: ми з батьком нашого сина (з яким ми в розлученні) зібрали їм грошей на дві путівки на море, тому вдома посиділи, а потім вони поїхали в свій медовий місяць.

Це було у вересні того року – якраз оксамитовий сезон, а невістка і моря ніколи не бачила. Приїхала щаслива, почала мамою мене називати. Приємно було! Жити молодим було ніде, та й я одна, тому ми вирішили жити разом.

Все почалося з того моменту, коли в будинку ще не дали опалення, а в квартирі було холодно. Син запитав – чи немає у мене теплої нічної сорочки для його дружини, вона, мовляв, мерзне. Я терпіти не можу давати свої речі, тим більше такі, але пошкодувала дівчинку, дала одну свою теплу сорочку і сказала синові, щоб завтра ж купив своїй дружині нову. Він не купив, і моя сорочка залишилася у невістки.

Мені цієї речі зовсім не шкода, але все ж це був перший дзвіночок щодо неприємностей, які чекали мене попереду.

Потім пішов в хід мій шикарний махровий халат. Він завжди висить у ванній, і коли я ввечері приходжу з роботи додому, то відразу ж його переодягаю.

Невістка працює в магазині завжди в одну першу зміну, і тут же його одягає ще вдень. Спочатку я зробила їй м’яке зауваження, мовляв, це моя річ, так робити не можна.

Вона обіцяє цього не робити і все одно його одягає, а потім каже: «Ой, вибачте, я забула». І так кожного дня. Не питання, я їй подарувала на її день народження такий же, тільки її розміру, халат, вона ж зовсім худенька. Але вона і далі вперто одягає мій халат, зі словами – він великий і м’який, їй він більше подобається. Довелося мені купувати собі ще один.

Далі. У мене дорога косметика, як у всіх жінок в зрілому віці, і креми відповідні. Але дивлюся – щось тюбики і баночки у мене зменшуються в об’ємі. Сказала невістці, а вона мені: «Я не брала!». Зрозуміло, що це неправда! Раз я бачу, що син з невісткою прийшли з гостей, на ній явно макіяж з моєї декоративної косметики, я запитала: «Ти моєю косметикою скористалася?».

Вона: «Ні, це моя». І тут же пішла змиватися. Я її покликала до себе, показала вимазані пензлики і делікатно попросила мене не обманювати – я ж бачу, що користувалася! Вона сказала, що брала тільки кисті. Знову неправда…

А тепер вже всі речі мої пішли в рух: парфуми, лак для нігтів, засоби гігієни! При цьому у неї все таке є, ми її нічим не обмежуємо, купуємо подарунки, але вона бере саме моє! Що це за звичка? Синові говорила, але він сказав, що це такі жіночі штучки, що він в них не розбирається, і взагалі – у його дружини все необхідне є, я все вигадую.

По доброму відучити невістку брати мої речі не виходить, у відкрите протистояння я теж не хочу, адже тоді стану поганою свекрухою.

Намагаюся зайвий раз промовчати, але вже мені все це стає неприємним. І вигнати їх з дому шкода. Може це для когось видасться і дрібницею для причіпок, але особисто для мене – це неприпустимо. Що мені робити в такій ситуації?

Фото ілюстративне – fotosearch.

Все почалося з того моменту, коли в будинку ще не дали опалення, а в квартирі було холодно. Син запитав – чи немає у мене теплої нічної сорочки для його дружини, вона, мовляв, мерзне. Я терпіти не можу давати свої речі, тим більше такі, але пошкодувала дівчинку, дала одну свою теплу сорочку і сказала синові, щоб завтра ж купив своїй дружині нову. Він не купив, і моя сорочка залишилася у невістки. Мені цієї речі зовсім не шкода, але все ж це був перший дзвіночок до того, що чекало мене попереду