Як родичі нареченого, хотіли з весілля сина зробити заручини дочки …

Весілля – одна з найбільш пам’ятних подій в житті кожної дівчини. Особливо, якщо до нього дуже довго готуються. Мирослава з дитинства мріяла про ошатне біле плаття, гучний оркестр, лімузин і солодкий медовий місяць після урочистої частини. Влад ставився до своєї нареченої, як до принцеси, і всіляко підтримував кожне її бажання як матеріальне, так і моральне.

Коли підготовка до весілля вже була практично закінчена, а список гостей затверджений, Мирося помітила, що якось дивно поводиться її майбутня свекруха. А потім дівчина дізналася, що та дописала до затвердженого списку зовсім незнайомих їй людей.

Влада питання майбутньої дружини застали зненацька.

– Я знаю цих людей, але теж не розумію, яке відношення вони мають до нашого весілля? Ці двоє – батьки хлопця моєї сестри, ці троє – її колишні однокласниці, а ці люди – мої далекі родичі …

– Влад, давай ти поїдеш до своєї мами і уточниш, що відбувається! – попросила наречена.

Хлопець негайно виконав прохання майбутньої дружини. Довелося довго чекати, поки мама відкриє йому двері. Вона явно не очікувала його побачити.

– А що сталося? Чому ти приїхав? – зробила вона круглі очі. З кімнати лунали звуки вальсу.

– Я що, не маю права приїхати до себе додому? – здивувався хлопець.

– Та ні, просто так несподівано …

– А що це у вас тут відбувається? – не зрозумів Влад і попрямував до кімнати. Там він застав свою рідну сестру Іру і її хлопця. Хлопці розучували вальс.

– Владик, мені Олег робитиме пропозицію на твоєму весіллі. Уявляєш, як красиво! Всі подружки помруть від заздрощів! – радісно повідомила братові Ірина.

– А нічого страшного, що це наше весілля і я не планував запрошувати туди саме цих людей? – здивувався Влад.

– Ну Влад … Я вже й плаття купила, і торт замовила …

– Так-так, синку, подумай про нас. Ми вписали батьків Олега. Адже не може подібна подія відбуватиметься без батьків нареченого.

– Так наречений взагалі-то я, а наречена – Мирослава. Ви нічого не плутаєте? – розсердився Влад.

– Не будь ханжею! – випалила мама Влада і виставила сина за двері.

Хлопець довго думав, як йому краще вийти з ситуації, що склалася. Єдиним стерпним варіантом було розповісти про все Мирославі. І нехай його майбутня дружина сама вирішить, як вийти з ситуації, що склалася.

– Як так можна? Адже це наше весілля! – вигукнула Мирося. Я зараз наберу Ірину і про все з нею поговорю.

– Привіт, Мирося! – почала сестра Влада, – Я тобі так вдячна, що ти дозволила влаштувати заручини на вашому весіллі. Я вже і торт замовила, і плаття. Ти ж собі вибрала колір «шампань» і довжиною в підлогу, а я взяла коротеньке «айворі». Ми своїх гостей за окремий стіл посадимо, щоб вам не заважати. Ну і наш танець буде раніше вашого, щоб гості наші не затримувалися до кінця.

– Але я нічого не дозволяла! – різко обірвала Іру Мирослава.

– Як не дозволяла? Тобі що, шкода? – обурилася сестра.

На цьому розмова закінчилася. Звичайно, шкода, але чому Мирослава мала змінювати своєї мрії заради примхи молодшої сестри свого чоловіка.

З родичами Влада, молодята так і не спілкуються досі. На весіллі їх також не було. Але зате весілля відбулося так, як про це мріяли головні винуватці торжества, Мирослава і Влад!

Як родичі нареченого, хотіли з весілля сина зробити заручини дочки …